Фрески Військової каплиці на Аскольдовій могилі

Сьогодні нарешті вдалось побувати у Військовій каплиці Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста на Аскольдовій могилі. Я читав і чув про цю каплицю, але жодного разу не бував.

Нажаль не зустрів Отця Ігоря - Настоятеля храму Миколи Чудотворця, що на Аскольдовій могилі, щоб почути від нього історію створення військової каплиці.

Проте радий тому, що застав у військовій каплиці Петра Дейлика - мистця, який погодився розповісти про роботу над фресками з художницею Мариною Соченко.

І ось яка у нас вийшла розмова з паном Петром:

Ми зараз знаходимось в Військовій каплиці пам’яті Героїв Небесної сотні і воїнів – борців за Українську Державу! Ця каплиця. Вона розписана коштом Юрія і Галини Ховалко мистцями Мариною Соченко і Петром Дейликом. Дуже радий, що пане Петро зараз з нами і користуючись такою нагодою, пане Петро, розкажіть будь-ласка, що тут зображено, як прийшла ця ідея, задум і як все відбувалось?

За ініціативою настоятеля Храму Святого Миколая отця Ігоря нам було запропоновано розпис каплиці… Концепція була така – військова каплиця… присвячена воїнам, які загинули за Україну.

В процесі роботи ми вирішили зобразити тут починаючі з перших князів наших від Аскольда і закінчуючи вже Героями Небесної Сотні, воїнами Кіборгами… Василь Сліпак на передньому плані.

І по-можливості на тій території, яку нам визначили, ми намагалися максимально відобразити в історичному такому розрізі всіх, хто загинув і доклав руки для розвитку України, Української Держави. Тут ви бачите зображено і Аскольда і Володимира, і Ярослава – наших князів. Тут є і Ольга… Далі там гетьмани наші… Мазепа, Богдан Хмельницький…І закінчуючи фактично новими часами, це Андрій Мельник, Степан Бандера, і далі зображення жінок – Олени Теліги, Ольги Басараб…. Основну композицію виконала Марина Соченко – моя співавторка і дружина. Це ії робота. А я працював над розписами ікон цих двох, стель. Портрети усі виконала Марина. Таким чином ми десь протягом двох років цю роботу виконали удвох….

Мушу сказати, що вона відповідно має свій резонанс серед прихожан і серед людей, які приходять і видять тих, хто зображений тут, родичів їхніх….Відбуваються служби в пам’ять. Ми видали довідник..

Друзі, якщо є можливість і бажання…Наверху знаходиться Аскольдова могила…Храм Святого Миколая…А поруч з ним військова каплиця. Будь-ласка заходьте, є збірка, в якій все розписано: хто тут знаходиться, хто зображений, повністю вся інформація є….І каплиця, наскільки я знаю, щодня відкрита.

Так. Тут зайти не проблема. В часи, коли в Храмі йде служба. Ключ знаходиться у брата Івана – послушника Храму Святого Миколаю, який тут знаходиться постійно.

Ми з Мариною теж приходимо постійно сюди на службу і коли треба якусь екскурсію провести відкриваємо цю каплицю, приймаємо людей і розповідаємо стосовно того, хто тут зображений і про свою концепцію.

А зараз ви над чим працюєте? Це завершено. І я наскільки зрозумів, була підтримка окремих людей. Мова йде про Юрія і Галину Ховалко, які фактично надали гроші, для того щоб ви змогли розписати.

Так. Все це тримається на таких внесках добродійних. Держава тут ні при чому. Хоча мені здається пора і державі задуматись над увічненням пам’яті наших героїв.

Тобто жодних державних коштів тут немає? Все на волонтерських засадах? Все за гроші небайдужих людей до збереження пам’ятки? Зараз над чим ви працюєте? Є у вас якісь інші проекти?

Замовлень таких зараз не маю, хоча ми зараз з Мариною в такий формі, щось масштабніше зробити якби нам запропонували. Тут небагато зображено, в основному це ті, хто кияни, бо ми не можемо усіх охопити. Якби були якісь більші масштаби, ми могли б зробити взагалі усю Небесну Сотню. Тут портретні сходства абсолютно усіх. Усі впізнають своїх рідних. Таким чином це була б прекрасна пам’ять тим людям, які як кажуть віддали найдорожче.

Тобто фактично коли у нас полюбляють кричати, що у нас немає митців, у нас немає художників, у нас все є, шановні друзі.

У нас немає свідомої позиції нашого керівництва, яке могло б використовувати тих художників, які це можуть робити. Той же музей революції, який там готується, там ми можемо зробити прекрасний розпис Небесної Сотні, зобразити усіх.

А ви звертались до департаменту культури КМДА, до міністерства культури? Чи відбувались у вас якісь контакти?

Напряму такого не було. Але в принципі цей розпис вже був показаний по телебаченню в новинах кількох каналів. Так що потенція є, треба тільки щоб була позиція.

Дуже сподіваюсь, що нас будуть дивитись пан Олександр Ткаченко, новий керівник департаменту культури КМДА. Шановні, перед вами Петро Дейлик, є Марина Соченко, ви бачите наочно, що ці люди створили, не тільки для вшанування пам’яті героїв, але й для нас, які живуть, для прийдешніх поколінь, щоб була пам’ять, щоб було виховання патріотичне.

Сюди до речі заходять і діти, екскурсії роблять.

Це дуже важливо. Тим більше перед Києвом стоять такі величезні задачі по вихованню молоді, по збереженню пам’яті, по збереженню культури. Я думаю, що кращих людей не знайти.

Це по суті перший такого плану Храм, де зображені наші воїни, і каплиця присвячена військовим, тому що такої каплиці, такого храму військового ніде немає…

Можливо ви можете сказати пару слів до киян, до гостей…

Я тільки можу підтвердити те, що я перед цим сказав. Потреба України в таких пам’ятках є величезна, тому що увіковічнення пам’яті воїнів в храмах – це традиція давня була. І я думаю, що це прекрасна традиція, яку треба розвивати і продовжувати.

Якщо хтось ніколи не був у військовій каплиці і не бачив фрески, щиро запрошую не тільки побачити, але й почути історію їх створення. 

 

Дивіться також